SiteHeart

"Спадщина Украiни" Західно-Українська Асоціація

Контакти:

ukr.spadshina@gmail.com
час роботи с 9-00 до 17-00

 

Мій кошик:

У кошику 0 товарів
на суму 0.00 грн

 

Закрыть

Календар подій

prev

Березень 2024

prev
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

 Усі події

Історія свята Різдва


Господар з самого ранку робить порядок у своїй господі. Поїть худобу, годує, підстеляє чистої соломки, дає свіжого пахучого сіна. Розчищає стежки навколо хати і ще раз оглядає усю господу: в цей вечір увесь реманент, усі речі мають бути на своїх місцях. Ніщо не може бути поза домом, позичене чи забуте у чужих руках. Усі члени родини теж повинні бути вдома. Коли господиня спекла хліб, то дає на рушнику господарю першу хлібину, яку витягла з печі. Менший син бере у руки мисочку із свяченою водою, кропило, а в другу руку запалену свічку (щоб свічка не гасла, ставлять її у спеціально приготовлену лампу із скельцем). Господар замикає ворота і йде благословляє хлібом, свяченою водою та святим вогнем усю худобу та господу, обкурює ладаном «усюди, куди ходять люди».

На небі з'явилася перша зірка, що сповістила про народження Спасителя, і починається ритуал Вілії. До хати (чи сучасної квартири) господар з молодшим сином заносять Дідуха (Діда, перший зажатий сніп під час жнив), і тричі господар здоровається до присутніх у хаті: «Христос народився!» Присутні відповідають: «Славімо Його!» Господар віншує свою родину: «Слава Ісусу Христу! Дай Боже ті свята щасливо зустріти і до Нового року дочекати. Від Нового року до Богоявлення, від Богоявлення до Воскресіння, від Воскресіння до ста літ, допоки пан Біг призначив нам вік, усім достатку, хто є у цій хаті!» Усі відповідають: «Дай Боже!» - побожно тричі кладуть на себе хрест.

Дідух - стародавній символ предків роду. Встановлюючи Дідуха, ми запрошуємо на Святу вечерю увесь свій рід, усіх своїх предків, які охороняють своїх нащадків від лиха і напастей.

Молодший синок кладе на стіл сіно і під стіл оберемок соломи. Сіно - символ, пов'язаний із народженням Спасителя, якого Мати сповила і поклала на сіно у ясла, а солома під столом - добрі духи добробуту родини. Сіном встеляють стіл і покривають святковою скатертю.

Селяни кладуть біля Дідуха сокиру, леміш, серп та інше знаряддя, покриваючи його вишитою скатертиною. Усі присутні доторкаються до заліза, аби весь наступний рік бути «здоровими і міцними як залізо». Під скатертину на кожен кут стола кладеться чотири зубчики часнику - «оберіг від нечистої сили» - та насипається різного насіння.

Господиня разом з доньками накриває стіл у такому порядку: спочатку у правому куті ставиться три круглі хлібини (або калачі) одна на одну, сіль у сільничці та велика воскова свічка. Біля Дідуха ставиться кутя. Потім - решту страв, приготованих з нагоди святого вечора.

Усі страви споживаються із глибоких тарілок чи глиняних полумисків і тільки ложками, аби «добро не розплескати».

Коли стіл накритий, господиня бере ложкою у миску надбирає з усіх страв (з усього хліба), щоб потім з цього варева випекти книшик, який засушать і згодують худобі, коли виганятимуть на весняного Юрія на вигін.

ВИЯВИЛИ ПОМИЛКУ? Виділіть слово і натисніть CTRL+ENTER