Щедрий вечір та Маланки
У перший день Нового року до всього уважно придивляються, усе помічають і намагаються спрогнозувати майбутній. Під час відправи у церкві придивляються, як горять свічки: якщо ґніт пригинався, як важкий колос до землі, буде рік урожайним, а стирчить — неврожай пророкує. Інеєм вкрилися дерева — чекай на врожай зернових, а ясний погожий ранок — на рясний урожай садовини. Ясна місячна ніч проти Нового року — щастя прийде у кожну родину.
Як буває на Новий рік, то так буде й цілий рік.
Уночі перед Новим роком треба спати без подушок, щоб голова цілий рік не боліла.
Не плач на Новий рік, бо увесь рік проплачеш.
Не чіпай на Новий рік веретена, бо улітку гадюки до тебе чіплятимуться.
Якщо щедрувати прийдуть першими дівчата, то у вівці народиться ягничка, а у корови — теличка, а якщо хлопці, то баранчик і бичок.
Якщо перед Новим роком незаміжня дівчина покладе собі під подушку гребінець, нову сорочку, яку на Василя має одягти, і цілушку хліба, їй насниться парубок — майбутній чоловік.
Коли під Новий рік добрий сніг, то сій гречку.
Коли під Новий рік небо в зірках, буде урожай грибів.
На Новий рік погода — буде в полі урода .
Перший день Нового року співпадає із святом Василя. Як правило, якщо у родині є Василь, то усі з’їзджаються до іменинника на святковий обід. Багатий стіл, весела розмова та різні зимові забави супроводжують це свято. А ще коляди із щедрівками, вистави самодіяльних акторів із Маланкою та Козою справді роблять цей день неповторним та чарівним, наповненим українською поетикою різдвяних свят.