Коваленко Григорій Олексійович
Українська педагогіка в персоналіях. ХХ століття / За редакцією О. В. Сухомлинської / навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, у двох книгах. - К. : «Либідь», 2005, кн. 2., С. 85-88.
Коваленко
Григорій Олексійович
(1868-1937)
Письменник, педагог,
художник, етнограф
Григорій Олексійович Коваленко народився 12 січня 1868 р. в селі Липняки Переяславського повіту Полтавської губернії (тепер у складі селища Баришівка Київської області). Як згадував сам письменник, це був глухий закуток, розташований далеко від залізниць. Тут у сім'ї заможного козака серед барвистого народного побуту пройшло дитинство майбутнього автора «Української історії».
Родина Коваленків зберегла старі козацькі традиції, була певною мірою освіченою, любила живопис. Ось як пише Григорій Олексійович Коваленко у короткій автобіографії (грудень 1921 р.) про свою освіту : «До 8-ми років я навчався дома, а коли вже добре вмів читати й писати, мене віддали в народну школу, курс якої я закінчив в 11 років. До 14-ти навчався самотужки, багато читав, допомагав у домашній роботі».
По закінченні Полтавської фельдшерської школи у 1886 р. Григорій Олексійович Коваленко повертається на Переяславщину й 4 роки працює земським фельдшером і вчителює в селі Дем'янець, збирає етнографічні матеріали.
В 1890 р. Григорій Олексійович Коваленко переїздить до Москви, де протягом 5-ти років працює у клініці Московського університету. Тут і розпочинає він свою літературну діяльність. Для народного читання він написав книжечку «О лечении ран», яка кілька разів перевидавалася російською, українською та болгарською мовами. В 1891 р. вміщує в «Этнографическом обозрении» свою першу наукову працю «О народной медицине в Переяславском уезде Полтавской губернии». Того ж року почав співпрацювати з львівським журналом «Зоря».
В 1896 р. молодому літератору допоміг влаштуватися секретарем у Чернігівську земську управу Б. Д. Грінченко. Григорій Олексійович Коваленко відразу поринув у громадське й культурне життя міста, де в цей час працювали Л. І. Глібов, М. К. Вороний, а згодом і М. М. Коцюбинський. Саме в Чернігові проявилась вся багатогранність його обдарувань. Він виступає як критик, пише поезії, створює драматургічну поему з життя еллінів «Зоя». Крім того, виявляє неабиякі художні здібності. Його малюнки з'являлися в багатьох журналах, виходили у вигляді поштових листівок. Першим опублікованим малюнком було зображення могили Т. Г. Шевченка. Художник створив портрети багатьох українських письменників : Г. Ф. Квітки-Основ'яненка, П. О. Куліша, Т. Г. Шевченка, Є. П. Гребінки.
Особливо шанобливо ставився Григорій Олексійович Коваленко до Великого Кобзаря. Через журнал він звернувся до всіх літераторів і літературознавців з пропозицією ознайомитися з архівом відділення в Петербурзі, де зберігалося багато ще невідомих рукописів, малюнків, листів Т. Г. Шевченка. Для нього Т. Г. Шевченко - це «новий великий пророк, призваний будити народ від сну, рабства і смерті».
Григорій Олексійович Коваленко не просто любив великого поета, а добре знався на його творчості. Так, у журналі «Киевская старина» (1897 р.) М. І. Стороженко опублікував незакінчену поему «Слов'янам», заявивши, що вона написана Т. Г. Шевченком. Григорій Олексійович Коваленко спростовує висновки вже відомого на той час письменника : «Може хтось писав цю поему під впливом Шевченка, тільки то був не сам Т. Г. Шевченко». *(1)