Зелені свята (Святої Трійці)
ЗЕЛЕНІ СВЯТА
ІСТОРІЯ СВЯТА СВЯТОЇ П'ЯТИДЕСЯТНИЦІ
(СВЯТОЇ ТРІЙЦІ)
Пасхальний цикл свят завершується на п'ятдесятий день після Паски світлим святом Святої П'ятидесятниці. Головною подією цього свята стало зіслання Святого Духа на апостолів. Звідси цей празник має ще назву День Святої Трійці. У своїй книзі «Пізнай свій обряд» отець Юліян Яків Катрій (ЧСВВ) пише: «Зіслання Святого Духа - це наче вінець і печать на справі спасення людського роду, що здійснив Божий Син. У дні Святої П'ятидесятниці сам Святий Дух помазує апостолів на проповідників Христового Благовістя. У дні Зіслання Святого Духа зароджується і починає діяти Христова Церква. Святий Дух її провадить, просвічує, освячує і зберігає на дорозі правди».
Зіслання Святого Духа для первісної християнської Церкви було дуже важливою подією. Це свято прирівнювалося до свят Паски та Різдва Христового. Із часом святкування цієї події продовжується з одного дня аж на цілий тиждень. У III столітті це свято стає загальновизнаним у всьому християнському світі. Літургійну службу в його честь уклали у VIII столітті святий Іоанн Дамаскін і святий Косма Маюмський.
Первісно П'ятидесятниця - це було свято завершення жнив і подяки у стародавніх євреїв. Тричі на рік цей народ святкував три великі свята: Паску, П'ятидесятницю, свято Кучок. У книзі Виходу сказано: «Тричі на рік святкуватимете празники на Мою честь. Ти пильнуватимеш свята опрісноків… Ти пильнуватимеш також свята жнив, перших плодів праці твоєї, того, що сієш у полі, і свята зборів під кінець року, коли збиратимеш з поля працю твою»* (23, 14-16). Апостоли й перші християни перейняли і свято Паски, і свято П'ятидесятниці від Старого Завіту й залишили його назву, але надали йому цілком іншого змісту і значення.
* Біблія. Книги священного писання Старого та Нового Завіту // Старий Завіт. Друга книга Мойсея. Вихід. - К., 2004.
Отже, свято П'ятидесятниці, як свято народження християнської Церкви, визначення ролі апостолів як проповідників і перших священиків, що покликані були розійтися світом, щоб проповідувати християнство серед різних народів, сприяло створенню перших християнських догматів. На Вселенському Нікейському Соборі у 325 році був створений перший християнський догмат про триєдність Бога. Бог існує у трьох особах Святої Трійці: Бог - Отець, Бог - Син, Бог - Дух Святий. Другий Вселенський Собор був скликаний 381 року в Константинополі. На цьому Соборі був прийнятий Символ віри, в якому викладалися основні вчення: про Святий Дух, про Церкву, про таїнства, про воскресіння мертвих і про життя майбутнє.
Старозавітна Церква мала звичай у дні П'ятидесятниці долівку в домі та церкві вкривати свіжою травою, а двері, вікна і вівтарі прикрашати гілками дерев та квітами. За вченням перших християн, у час, коли зійшов на землю Святий Дух, уся природа стояла в зелені, тому й треба домівки та церкви прикрашати зеленим розмаєм. Перші апостоли теж зберегли цей звичай і передали його сучасній християнській Церкві. Звідси ще одна назва цього свята - Зелені свята. Тут закладена велика духовна символіка християнського вчення: як природа навесні оновлюється квітами та зеленню, так і свята Церква та й усі християни оновлюються силою Святого Духа. Святий Дух зійшов на усіх людей - християн через таїнство миропомазання. «Через Святого Духа, - каже святий Василій Великий, - відбувається повернення до раю, піднесення до небесного царства, привернення до синівства. Через Нього можемо Бога звати Отцем, можемо стати учасниками благодаті Ісуса Христа, зватися дітьми світла, брати участь у вічній
прославі…»** («Про Святого Духа», гл. 15).
** Науки святого Василія Великого для народу / Перекл. з грец. о. С. Фединяка ЧСВВ. - Ґлен Ков, 1954.
