Федоров Іван
Українська педагогіка в персоналіях – ХІХ століття / За редакцією О.В. Сухомлинської / навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, у двох книгах // «Либідь», - К., 2005, кн. 1., стор. 44 - 49
Федоров Іван
(? – 1583)
Просвітитель,
один з перших
східнослов’янських
друкарів
В історії кожного народу запровадження друкарства відкривало нову епоху, сприяючи піднесенню освіти, науки, культури, літературної та мистецької творчості. Пам’ятки початкового періоду друкарства в Україні віддзеркалюють як своєрідність українців, так і риси, спільні для народів Європи, зумовлені інтенсивністю взаємин, наявністю істотних типологічних збіжностей.
Один із східноєвропейських першодруків з’явився в 1564 р. в Москві. То був «Апостол» Івана Федорова. Події передувала важка багаторічна праця вченого, який сам був і гравером-різьбярем, і друкарем, і палітурником. Він відливав літери, виготовляв друкарські верстати, складальні каси, до того ж мав неабиякий письменницький хист. У 1564 р. побачили світ два «Часовники» І.Федорова. Мета цих видань — уніфікація літургійних текстів.
Відоме припущення, що просвітитель народився в Білорусі. Стосовно ж його навчання маємо ймовірніші відомості. В актах Краківського університету зберігся запис про Івана Федорова Московитина, який у 1532 р., після закінчення студій, здобув звання бакалавра вільних мистецтв.
І.Федоров був дияконом у Москві, де й розпочав друкарську справу. Втім, не знайшов розуміння ні в церковної, ні у світської влади, а зазнав переслідувань як єретик. Рятуючи життя й справу, Іван Федоров разом із помічником Петром Мстиславцем вирушив до Речі Посполитої. Пізніше він так пояснював свій від’їзд з Москви :«…за причиною великих переслідувань, що часто зазнавалися нами від багатьох начальників і духовних властей, і вчителів, котрі від заздрості зводили на нас багато обвинувачень у єресі».
У 1568–1570 рр. І.Федоров та П.Мстиславець працювали в друкарні гетьмана Великого князівства Литовського Ходкевича в Заблудові (Західна Білорусь). Тут вони видали «Євангеліє учительне» (1569). Після цього Мстиславець подався працювати до віленської друкарні Мамоничів, а Федоров у 1570 р. надрукував «Псалтир з часословом». Служба в Ходкевича, виконання його доручень скували творчу ініціативу друкаря, який мріяв стати самостійним видавцем. Коли гетьман вирішив закрити друкарню й подарувати Федорову маєток, друкар рішуче відмовився : «… замість житніх зерен повинен я духовне насіння розсівати по світу і всім роздавати належну їм духовну поживу».
Уже перші твори просвітителя, надруковані після його від’їзду з Московської держави, стали внеском у розвиток педагогічної теорії. Він одним з перших виступив проти фаталістичних тверджень про те, що життя цілковито визначається Богом. В «Євангелії учительському» І.Федоров стверджував, що життєвий шлях людини визначається її волею, прагненням до пізнання, до творення добрих справ : «Не будь ленив, но со всяким прилежанием читай, слушай и твори». Він підтримував ідею рівних прав усіх людей на здобуття освіти, виступав за застосування рідної мови в навчально-виховному процесі. Восени 1572 р. переїхав в Україну, до «преіменитого граду» Львова.
Видавнича діяльність Івана Федорова в Україні була видатною подією в культурно-освітньому житті нашого народу. Друкарні, засновані ним, стали міцною підвалиною подальшого розвитку книгодруку. Вихід у світ федоровських видань, надрукованих кирилицею, як і перших вітчизняних книжок краківського міщанина Фіоля Швайпольта і білоруського просвітителя Франциска Скорини,— знаменна подія для всіх східних і південних слов’ян.
При цьому слід враховувати, що в післямові до «Апостола» 1574 р., написаній самим І.Федоровим, натрапляємо на слова про те, що він «ходив стопами некоєго богообраного мужа». Ця думка зберігається в надгробній епітафії вченого «…друкованіє занедбаноє обновіл…» В історичному архіві Львова виявлені документи, які свідчать, що ще в 1460 р. львівський міщанин Степан Дропан подарував Онуфріївському монастиреві власну друкарню. Ці факти потребують подальшого ретельного вивчення. Але саме з діяльності
І.Федорова в Україні розпочався постійний книгодрук.
