Історія свята Святого Георгія.Осінній Юрій (Єгорій)

                    ІСТОРІЯ СВЯТА СВЯТОГО ГЕОРГІЯ

                        ОСІННІЙ ЮРІЙ (ЄГОРІЙ)

9 грудня (26 листопада ст. ст.) святий Георгій панує на Русі. У ХІ столітті київський князь Ярослав (у хрещенні Георгій) постановив святкувати день Святого Георгія. Він побудував у Києві церкву з монастирем на честь цього великомученика перед воротами храму Святої Софії. Церква була освячена митрополитом Іларіоном 26 листопада. Звідси і дата свята.

Культ святого Георгія, котрого вважали напівбогом, швидко поширився на Русі, його силу ототожнювали з язичеським осіннім Юрієм. Обоє вони були змієборцями, обоє опікувалися домашньою худобою в зимовий період, обоє були поборниками зла і охоронниками добра та справедливості, обоє були «ратаями», тобто воїнами, охоронцями землі руської.

Свято Георгія (Юрія) введено дякуючи адміністративному впливові князя Ярослава та інших руських князів. У ХІІ–ХІІІ століттях руські удільні і великі князі, приймаючи хрещення, обирають собі ім’я Георгій. Покровительство святого Георгія поширюється не тільки на сили природи — його ще вважають помічником у впровадженні віри християнської при підкоренні язичницьких народів чудь, угро-фінських та північних племен.

Великий князь Юрій Долгорукий вніс великий вклад в утвердження доброго імені святого Георгія. Народні перекази Древньої Русі свідчать, що ратними перемогами князь завдячує своєму святому. І в справах будівничих, при закладанні нових міст і фортець, князь потребував підтримки святого Георгія, а благородними справами висловлював йому свою пошану. Міста, засновані князем на відвойованих у язичників територіях, названі на честь святого — Юр’єв-Польський, Юр’єв-Подольський, а у Дмитрові, Переяслав-Заліському та Костромі збудовані храми. Святий Георгій — воїн-християнин, який допомагав навертати у християнство язичницькі народи серед непрохідних лісів та безкраїх боліт.