Великдень
ВЕЛИКДЕНЬ
ІСТОРІЯ СВЯТА ВОСКРЕСІННЯ ГОСПОДНЬОГО
Великим днем, Паскою, називають християни Світлий день Христового Воскресіння. Великдень не входить до двунадесятих свят, бо це є «свято свят і торжество із торжеств...» Це найголовніше свято християнської Церкви і християн усього світу, незалежно від обряду. Паску святкують кожного року у різні дати в межах 35 днів: від 4 квітня (22 березня ст. ст.) до 8 травня (25 квітня ст. ст.)*.
* Разом з Паскою змінюються і строки Великого Посту, свят Вознесіння, Трійці і Вербної неділі.
Історія святкування Паски** починається з часів, коли єврейський народ перебував у єгипетському полоні. Це було сімейне свято єврейських кочових племен. Пізніше його стали пов’язувати з виходом євреїв із Єгипту під проводом Мойсея. Пасхальний звичай приносити в жертву ягня сягає своїм корінням у той час, коли євреї, перебуваючи в Єгипті, позначали свої двері кров’ю жертвенного ягняти, щоби Бог зумів відрізнити їх будинки від будинків єгиптян, котрих він скарав за наругу над євреями. М’ясо жертвенного ягняти їли стоячи, квапливо і з посохом у руках. Перед Паскою залишки хліба, приготованого на заквасці, збирали і спалювали. Пекли тільки опріснений хліб — мацу. Це означало очищення від старої закваски, оновлення і моральну чистоту.
** Паска — від древнього «песах» — перехід, звільнення.
У перші віки християнства це свято відзначалося разом з іудейською Паскою, оскільки за євангельськими переказами Ісус Христос був розіп’ятий у дні святкування іудеями Паски. Перший (Нікейський) Собор у 325 році постановив, що християнська Паска має святкуватися окремо від іудейської — у першу неділю після весняного рівнодення і повнолуння***.
*** Православні церкви — руська, українська автокефальна, греко-католицька, болгарська, сербська та ін. — складають Пасхалії за юліанським календарем, католицька — за григоріанським. Звідси й розбіжності у днях святкування Паски різними церквами.
«Воскликніте Господеві, вся земля, співайте ж Імені Його, віддайте славу хвалі Його. Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував», — славить церковний хор цю найвизначнішу подію християнського світу у Світле Христове Воскресіння.