Щедрий вечір та Маланки

                         СТАРИЙ НОВИЙ РІК ТА ЩЕДРИЙ ВЕЧІР

                         ІСТОРІЯ СВЯТА ЩЕДРОГО ВЕЧОРА ТА

                         ПРЕПОДОБНОЇ МЕЛАНІЇ РИМЛЯНИНКИ

Напередодні Старого Нового року (у ніч з 13 на 14 січня за новим стилем) відзначають Щедрий вечір. Безумовно, що у цьому святі ми знаходимо залишки дохристиянських традицій, їх досліджувала велика кількість етнографів. Велике інформаційне та дослідницьке значення має праця К. Сосенка «Різдво — Коляда і Щедрий вечір», 1994 р.

Християнська церква 13 січня відзначає день преподобної Меланії. У сучасній народній традиції ці два свята об’єдналися. Тепер вони називаються Щедрий вечір і свято Маланки .

Історія преподобної Меланії Римлянинки сягає кінця ІV — початку V століття від Різдва Христового. Народилась Меланія в сім’ї римського сенатора. Коли батьки померли, вона успадкувала величезне багатство. На той час її виповнилося 18 років, а її чоловікові Апініану — 24. По смерті дітей благочестиве подружжя приймає обітницю служби Господу. Вони розпродують своє майно і на ці кошти опікуються бідними, вдовами, дітьми-сиротами. Меланія заснувала декілька жіночих та чоловічих монастирів. ЇЇ життя — приклад покірності волі Божій, вірному служінню Богоугодним справам та впровадженню християнської віри серед різних народів. Похована свята Меланія в м. Елевферополі у Палестині 13 січня (31 грудня ст. ст.) 439 року. Це місто знаходилось між Ієрусалимом і Газою. Зараз зруйноване внаслідок безперервних війн на Близькому Сході.

Свято Маланки — покровительки молодих дівчат — увійшло в календар українців десь у середині ХІІІ століття. Більш того, самі святкування та обряди асимілювали із язичеськими різдвяними обрядами, пов’язаними із богинями домашнього вогнища і опікунками жінок.

Існують територіальні відмінності в ідентифікації та назві цих свят. Так Велика (Наддніпрянська) Україна та Гуцульщина святкують Щедрий вечір та Маланку як одне із дванадцятиденних різдвяних свят із традиційними обрядовими дійствами (дівоча та парубоча Маланка та дитяча Коза, юначі та дівочі щедрування). На території Галицького Поділля свято не відзначається, бо Щедрим вечором називається другий святвечір напередодні Водохреща. А на Наддніпрянській Україні другий Святий вечір називається Голодною кутею, або Богоявленське надвечір’я. Тому, щоб уникнути плутанини, ми розглядаємо свята у календарному порядку і з відповідними коментарями.