Історія свят Святої П'ятидесятниці
ІСТОРІЯ СВЯТ СВЯТОЇ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ
Ісус Христос на сороковий день після світлого Воскресіння вознісся на небо, а на п’ятдесятий — зіслав Святого Духа на своїх апостолів. Тому п’ятидесятиденний період від Великодня до Заслання Святого Духа має назву П’ятидесятниці. Цю ж назву має і саме свято П’ятидесятниці чи Зіслання Святого Духа.
Великі християнські свята, чи як їх християни називають, празники, мають, як правило, декілька днів попразденства, що є продовженням святкування празника. А найбільше християнське свято Паска (Великдень) має найдовше попразденство, бо воно триває аж до свята Господнього Вознесіння. У той час у церквах богослужіння починаються і закінчуються співом: «Христос воскрес із мертвих…» Усі тижні під час П’ятидесятниці мають назву від події, яку описано у Святому Євангелії про життя Христа після Воскресіння. Мета усіх цих богослужінь — зміцнити нашу віру в Господа нашого Ісуса Христа. Під час П’ятидесятниці святкується три свята, що заслуговують на окремий виклад: Хомина неділя (Проводи), Переполовення і свято Господнього Вознесення.
Наступний тиждень після Христового Воскресіння має декілька назв — «Антипасха» і Хомина неділя. «Антипасха» у перекладі з грецької мови означає «замість Пасхи», бо в обрядах перших християн вона була наче повторенням свята Пасхи. Це був час оновлення, бо через тиждень Ісус Христос ніби обновив для своїх апостолів радість свого Воскресіння і з’явився перед ними. У давні часи новоохрещенці, що прийняли хрещення у Великодню суботу, ходили цілий тиждень у білих одежах і тільки в Хомину неділю під час особливого обряду цей одяг скидали. Західна Церква до сьогодні цей тиждень називає «тиждень у білому».
Хоминою неділею називається цей тиждень від події, описаної у Святому Євангелії, де розповідається про зустріч апостола Хоми з воскреслим Христом.
«Того ж першого дня після суботи, ввечері, коли двері дому, де зібралися ученики Його, були замкнені з остраху перед юдеями, прийшов Ісус і став посередині і каже їм: мир вам! Сказавши це, Він показав їм руки, і ноги, і ребра Свої. Ученики зраділи, побачивши Господа. Ісус же сказав їм вдруге: мир вам! Як послав Мене Отець, так і Я посилаю вас. Сказавши це, Він дихнув і говорить їм: прийміть Духа Святого. Кому відпустите гріхи, тим відпустяться, на кому залишите, залишаться.
Хома ж, один з дванадцятьох, який звався Близнюком, не був тут з ними, коли приходив Ісус. Інші ученики казали йому: ми бачили Господа. Він же казав їм: якщо не побачу на руках Його рани від цвяхів і не вкладу пальця мого в рани від цвяхів, і не вкладу руки моєї в ребра Його, не повірю.
Через вісім днів ученики Його знову були в домі, й Хома з ними. Прийшов Ісус, коли двері були замкнені, став посеред них і сказав: мир вам! Потім говорить Хомі: дай палець твій сюди і подивись на руки Мої; подай руку твою і вклади в ребра Мої, і не будь невірним, але вірним. Хома у відповідь сказав Йому: Господь мій і Бог мій! Ісус говорить: ти повірив, тому що побачив Мене; блаженні ті, що не бачили і увірували…» (Євангеліє від Іоанна 20, 19–29).
Хома став не тільки глибоко віруючою людиною, а апостолом. Про апостольську працю Хоми ми читаємо у проповіді Іоанна Золотоустого, де він каже: «Він колись був слабший від інших апостолів у вірі, а за ласкою Божою став відважнішим і невтомнішим, як вони всі. Він своєю проповіддю обійшов майже всю землю, не боячись проповідувати Боже слово народам лютим, диким і кровожадним…» Перекази свідчать, що святий апостол Хома загинув мученицькою смертю в Індії.
Восьмий день після свята Пасхи називається Провідною неділею. Провідною неділею закінчується і проводжується свято Пасхи. І, незважаючи на хороший і радісний настрій, ще у древньогрецькій церкві було прийнято у цей день поминати померлих. Бо Христос зійшов після Свого Воскресіння до людських душ у пекло. Тому і ми у Провідну неділю чи в наступний понеділок і вівторок ідемо на кладовища, щоб пом’янути рідних і близьких, що відійшли уже до іншого світу.
В народі ці дні називалися Радуницею чи Навієвими днями, Могилками чи Гробками.
